• по-перше, робить висновок про близькість концепції Сісмонді щодо теорії криз К. Маркса і віднесення останньої лише до теорії ринку. Насправді ж К. Маркс називає основною причиною криз суперечність між суспільним характером капіталістичного виробництва і приватно­капіталістичною формою привласнення, а злиденність трудящих та суперечність між виробництвом та споживанням він вважав похідною причиною щодо основної суперечності. Таке звинувачення українського вченого на адресу К. Маркса є тим більше дивним, що він високо оцінював висновок Ф. Енгельса про такі дві причини промислових криз, втілених у двох суперечностях:

ü       між колективним виробництвом та індивідуальним при­власненням робітничого продукту;

ü       між організованим виробництвом на окремих фабриках і анархією всього національного виробництва. Проте сам Ф. Енгельс називав сформульовані ним суперечності формами вияву, обгрунто­ваної К. Марксом основної суперечності капіталізму.