М.І. Туган-Барановський (1865 - 1919) – геніальна постать в українській економічній літературі
Він також глибоко розкрив методологічне значення понять абстрактної та конкретної корисності. З'ясовуючи співвідношення між суб'єктивним та об'єктивним факторами цінності на прикладі моделі ринку коней в умовах ринкового механізму, М. Туган-Барановський водночас робить не обгрунтований висновок про первинний характер суб'єктивного фактора. Цінність має суб'єктивну сторону (психологічна оцінка корисності товару окремим споживачем) і об'єктивну оцінку (оцінка такої корисності суспільством). В останньому випадку цінність є ціною. Водночас він справедливо наголошував на тому, що визначення цінності на основі одного суб'єктивного фактора є однобічним, тому, «необхідно піти далі й дослідити об'єктивні причини цінності у всьому їх обсягу». Отже, критикуючи теорію трудової вартості, він водночас намагався синтезувати її позитивні сторони з концепцією граничної корисності австрійської школи. З цією метою вчений запровадив у науковий обіг поняття «вартість» (як витрати на засоби виробництва і праці) і «трудова вартість» (витрати живої праці).