Отже, відсутність належного теоретичного та методологічного обгрунтування ринкових перетворень призвела до того, що початок становлення нової економічної системи в Україні супроводжувався загостренням соціально-економічних суперечностей, симптома-тичними проявами яких стали безпрецедентні для мирного часу зубожіння основної маси населення, небезпечний ступінь поля-ризації суспільства та виснаження національного багатства.

            Відповідно до наведених міркувань, можна пояснити той факт, що приватизація як інструмент перерозподілу національного багатства супроводжувалась активізацією груп пошуку економічної ренти, а власне перерозподіл відбувався в інтересах представників означених груп з особливими інтересами, тісно пов'язаними із владними колами і тоді економічна рента переходила у політичну ренту.

Політична рента - це одержувані впливовою групою з особливими інтересами вигоди від сприятливих для них дій уряду, що майже ніколи не покривають збитків, заподіяних суспільству в цілому.

            За умов функціонування політичної ренти та відсутності цільової функції трансформаційної політики, невизначеність майбут-нього стає принциповою складовою деприсійного стану. Адже і досі в ході реформування так і не було сформовано повної та обгрунтованої нормативної концепції нової економічної системи як мети трансформації командно-адміністративної системи соціалізму.

            У цьому аспекті слід окремо наголосити на ролі науки в системі прийняття політичних рішень. Так, у сфері наукових досліджень існувала тенденція підпорядкування суспільних наук політичним рішенням, що найчастіше ставили за мету зміцнення позицій тих, хто при владі. У цих умовах необхідно будо реагувати на конкретну спонтанну і швидко мінливу ситуацію, а не робити акцент на виявлення довготермінових тенденцій і взаємозв'язків. Тому відповідно було введено ПДВ, підвищення ставок оподаткування та рефінансування, скорочення соціальних програм.