Поєднання цих двох теорій є методологічним підґрунтям для аналізу системних перетворень в постсоціалістичних країнах, де ринкові перетворення формулювались як необхідні процеси розширення сфери дії ринкових відносин через конвергенцію капіталізму та соціалізму у їх сутнісній формі. В цьому контексті, багато західних економістів в т. ч. радників уряду в Україні вважали, що швидка лібералізація економіки є найкращим засобом її лікування від усіх хвороб. Ці припущення грунтувалися не на реальному досвіді, а на абстрактних моделях панівної в американських університетах неокласичної економічної теорії. Тому в основу економічної політики щодо системних перетворень в Україні було покладено стратегію «шокової терапії», яка включала швидку лібералізацію економічних відносин за умов жорсткої монетарної політики та стабілізації валютного курсу. Саме ця ідеологічна ультраліберальна спрямованість з усією очевидністю оголила всі недоліки успадкованої економіки. її мілітаризовану структуру з одного боку, а з другого - її глибоку технічну і технологічну відсталість, а також низьку її ефективність і конкуренто-спроможність. Криза товарного дефіциту швидко змінилася на жорстку кризу збуту, що набула характеру обвально-руйнівної сили з усіма важкими економічними і соціальними наслідками. А відмова від регулюючих інститутів прямого державного контролю за виробницт­вом та цінами виявила диспропорції у структурі виробництва та попиту.